Набуття громадянства України

poluchenie-grazdanstva

Підстави для набуття українського громадянства перераховані у Законі України «Про громадянство України».

Розділ ІІ Закону має назву «Набуття громадянства України». У статті 6 розділу наведено всі існуючі підстави для вступу до громадянства. До них відносяться: народження; за територіальним походженням заявника; при прийнятті у громадянство; при відновленні у громадянстві; внаслідок усиновлення (удочеріння); внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, а також при влаштуванні дитини до закладу охорони здоров’я або дитячого закладу, до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, при передачі його на виховання сім’ї патронатного вихователя; як наслідок встановлення опіки над особою, яку суд визнав недієздатною; як наслідок наявності громадянства України в одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання материнства чи батьківства чи встановлення факту материнства чи батьківства; з інших підстав, що передбачені у міжнародних договорах України.

За народженням (ст. 7 Закону)

У статті 7 Закону докладно описано підстави набуття українського громадянства за народженням, а саме: якщо батьки (або хоча б один із них) на момент народження заявника були громадянами України; якщо особа народилася на території України від осіб без громадянства, які перебувають у державі на законних підставах; якщо особа народилася поза межами України від осіб без громадянства, які проживають в Україні постійно на законних підставах; якщо особа народилася на території України від іноземних громадян, які проживають у державі на законних підставах, та не набула громадянства жодного з батьків; якщо особа народилася на території України від особи, яка є біженцем або отримала притулок в Україні, якщо не набула громадянства батька; якщо особа народилася на території України від особи без громадянства та іноземця, які законно перебувають на території України, якщо не набула громадянства батька; якщо в Україні знайдено новонароджену дитину, батьки якої не відомі (знайдеш).

За територіальним походженням (ст. 8 Закону)

У статті 8 Закону зазначаються підстави набуття громадянства за територіальним походженням. Придбати українське громадянство може особа, якщо вона або її близькі родичі (батьки або один з них, дід, бабка, рідна сестра чи брат, дочка чи син, онука чи онук народилися чи постійно проживали: до 24.08.1991 р. на території, яка нині є територією України відповідно до Закону України “Про правонаступництво України”, на територіях, що входять до складу Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УСРР), Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Народної Республіки. Подати заяву про набуття українського громадянства може особа без громадянства або іноземець, який зобов’язується припинити іноземне громадянство (або громадянство всіх держав, якщо є підданим кількох держав). Зобов’язання припинити іноземне громадянство особа подає у письмовій формі разом із заявою про набуття громадянства. Разом із заявником громадянами України реєструються його неповнолітні діти. Українське громадянство надається дитині за заявою одного з батьків, опікуна або піклувальника, якщо дитина народилася або постійно проживала на території Української РСР, а також на територіях, зазначених вище. Якщо дитина є громадянином іншої країни, разом із заявою подається зобов’язання припинити іноземне громадянство. Українське громадянство надається дитині за клопотанням одного із законних представників (батька, опікуна чи піклувальника), якщо дитина народилася в Україні після проголошення незалежності (після 24.08.1991 р.). Якщо дитина є громадянином іншої країни, разом із заявою подається зобов’язання припинити іноземне громадянство. Набути українського громадянства можуть іноземці зі статусом біженців або ті, хто отримав притулок в Україні.

Прийняття у громадянство (ст. 9 Закону)

У деяких випадках до громадянства України можуть бути прийняті іноземці та особи без громадянства. Загальними умовами для цього є: визнання та дотримання заявником Основного закону (Конституції) та чинних законів України; підтвердження відсутності громадянства або ухвалення зобов’язання припинити громадянство іншої країни; безперервне проживання на території України (йдеться виключно про проживання на законних підставах!); винятком є особи, які прожили у шлюбі з громадянином України понад 2 роки; для біженців та осіб, які отримали притулок в Україні, ценз осілості становить 3 роки; отримання дозволу на імміграцію; володіння українською мовою в обсязі, яка є достатньою для спілкування; наявність законних джерел існування. Україна може відмовити у наданні громадянства, якщо виявиться, що заявник: здійснював геноцид або вчинив злочин проти людства; має незняту чи непогашену судимість в Україні за скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину; вчинив на території іншої країни діяння, яке за українським законодавством розцінюється як тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Відновлення у громадянстві (ст. 10 Закону)

Колишній громадянин завжди може повернутися до громадянства України, незалежно від того, чи живе він на території України чи в іншій країні. Наприклад, через офіційну заборону подвійного громадянства, які виїжджають за кордон на ПМП особи, часто із прийняттям громадянства нової країни проживання відмовляються від українського громадянства. При цьому вони завжди можуть повернути його, відмовившись від громадянства країни перебування. Але є й деякі обмеження. Не може повернути українське громадянство особа, яка: здійснювала геноцид чи скоїла злочин проти людства; має незняту чи непогашену судимість в Україні за скоєння тяжкого чи особливо тяжкого злочину; вчинило на території іншої країни діяння, яке за українським законодавством розцінюється як тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

Внаслідок усиновлення (ст. 11 Закону)

У разі набуття чинності судовим рішенням про усиновлення дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем, стає громадянином України, якщо: її усиновили громадяни України; її усиновила сімейна пара, в якій один чоловік є громадянином України, а другий – особою без громадянства; її усиновила сімейна пара, в якій один чоловік є громадянином України, а другий – іноземець. Не має значення, де мешкає дитина, в Україні чи за кордоном. Українське законодавство передбачає, що у виняткових випадках може бути усиновленою також повнолітня особа (ч. 2 ст. 208 Сімейного кодексу України). Повнолітня особа зі статусом особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, з моменту набуття чинності судовим рішенням про усиновлення також стає громадянином України.

Внаслідок усиновлення опіки (піклування) (ст. 12, 13 Закону)

Дитина зі статусом іноземця або особи без громадянства, з моменту набуття чинності судовим рішенням (або прийняття рішення компетентним органом) про встановлення над ним опіки чи піклування стає громадянином України, якщо: опікуном (піклувальником) є громадянин України; якщо із призначених опікунів (піклувальників) один є громадянином України, а інший – особою без громадянства; якщо із призначених опікунів (піклувальників) один є громадянином України, а інший – іноземцем (якщо дитина не набуває громадянства іноземного опікуна (піклувальника)). Дитина також отримує громадянство України з моменту оформлення до: спеціалізованої установи, адміністрація якої щодо неї виконує обов’язки опікуна або піклувальника; прийомну сім’ю, сім’ю патронатного вихователя, дитячий будинок сімейного типу, якщо хоча б один із вихователів (приймальних батьків) є громадянином України. Але у випадку із соціальними установами (будинками, сім’ями) для набуття дитиною українського громадянства необхідна наявність однієї з таких умов: батьки дитини померли; батьки дитини позбавлені батьківських прав; батьки дитини визнані безвісно відсутніми; батьки дитини визнані недієздатними; батьків дитини не знайдено. Визнаний судом недієздатним іноземець або особа без громадянства стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення над ним опіки громадянином України.

У разі наявності громадянства у батьків (ст. 14 Закону)

Дитина, яка має статус іноземця або особи без громадянства, може набути громадянства України, якщо: один із батьків має українське громадянство, а другий з батьків – особа без громадянства; один із батьків має українське громадянство, а другий батько – іноземець; обидва батьки мають українське громадянство. Дитина набуває громадянства України за клопотанням батька-українця.

Внаслідок визнання материнства (батьківства) (ст. 15 Закону)

Дитина, яка має статус іноземця або особи без громадянства, може набути громадянства України, якщо: один із батьків має українське громадянство, а другий з батьків – особа без громадянства; один із батьків має українське громадянство, а другий батько – іноземець; обидва батьки мають українське громадянство. Дитина набуває громадянства України за клопотанням батька-українця.

Набуття громадянства України дає можливість людині користуватися всією сукупністю прав і свобод, які є у громадян України, дотримання та захист яких є обов’язком держави.

Але слід пам’ятати, що сам факт наявності в людини громадянства України, накладає на неї також певні обов’язки, яких слід неухильно дотримуватись і виконувати!

Власник паспорта громадянина України має можливість безперешкодного та безвізового відвідування країн Європи, а також безлічі інших країн у світі, що дає більші міграційні можливості.

Наші переваги
Професіоналізм

Понад 10 років систематичної, ефективної та результативної роботи із захисту прав.

Індивідуальний підхід

Вся робота побудована на максимально ефективному вирішенні проблем клієнтів.

Оперативність

Ми цінуємо Ваш час, тому будь-яке доручення буде виконано максимально швидко.

Відкриті відносини

Ми завжди відкриті з нашими клієнтами.

Надаємо юридичні послуги

Збір документів під запит
Консультації з міжнародного та міграційного права
Оформлення заяв та документів, нотаріальне засвідчення
Супровід справ як в Україні, так і в інших країнах